на огороді все -бурян, земля суха тріщить. а он і сиро. ну ти глянь. то огірок біжить. огірки всі розповзлися пузами на сонце. бо дощем то налилися, що бив вночі віконце. такі товсті багатирі листочком лиш прикрились. а цвіт схилився до землі, бо пустоцвіти змились. одні колючі і зелені, а інші жовтяки. все усміхаються до мене, ох, виросли, ну так-таки. я памятаю, підлвала під корінець усім води. землею ямки засипала, щоб не посохло аж туд. бабуся теж мене учила- не можна зверху поливать- а я земельку всю прикрила, щоб вогко їм було зростать. тепер і виросли на славу всі хлопчаки - ну як один. тепер і мама Мирослава, бо огірок, то рідний син
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
