Пн, 04.11.2024, 20:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про жінок
 

ОДИНОКІСТЬ

Біля воріт старенького будинку,
обпершись на облуплені штахети,
в ранкових променях стояла жінка...
А по дорозі -- школярі, букети!

А їй давно спішити вже не треба.
Не кликали чомусь на перший дзвоник...
Лиш вересневе прохолодне небо
на неї спогад мимоволі зронить.

Щороку серце вчительське в надії,
чекає вересня, неначе чуда --
згадають, хто розумне й вічне сіяв,
покличуть, є ще в школі добрі люди!

Давно не говорила з чоловіком,
не донесуть недужі ноги
туди, де вже не перше літо
над ним волошки, від роси вологі.

А серце у самітності не твердне,
і старість все вразливіша щороку.
Лиш прибіжить сусідка щиросердна
у проміжках життєвої мороки.

Весною хтось заходив випадково,
з цукерками подарував пакунок.
Сама не їла, лиш поклала в сховок --
чекають - може привезуть онуків діти..

Засохли ласощі, зів'яли квіти
під фотографіями дорогими.
Та не везуть здаля онуків діти.
А роки пролітають, як хмарини!

Старенька вчителька, знайома й рідна,
ласкавий усміх. зморшки під очима.
Я ще живу! Я ще комусь потрібна!
І спогад в молоді літа ще кличе!

...Зітхнула. Тихо двері зачинила.
Святковий день зникає. сонцем вмитий.
В чеканні знову до віконця сіла --
дай Бог за рік до вересня дожити!

Додав: vyacheslav1945 (04.12.2019) | Автор: © В'ячеслав Семенко
 
Розміщено на сторінці: Вірші про жінок, Семенко В'ячеслав

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2095 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 kraynyuk46 • 07:27, 05.12.2019 [Лінк на твір]
Дякую за вірш. Все правда. Гірка і болюча.
avatar
0
2 nasvictor • 12:22, 06.12.2019 [Лінк на твір]
Так є. Правда життя.
avatar
0
3 Lidia • 19:50, 02.01.2020 [Лінк на твір]
s-7
avatar
0
4 halo4ka • 17:27, 14.04.2020 [Лінк на твір]
Навіяли віршем спогади про мою золоту вчительку, якої, на жаль, уже немає...
А от невисловлена вдячність є...
Дякуймо, поки не пізно!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz