Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Сб, 02.08.2025, 08:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1075]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [550]
Вірші про Україну [1491]
Вірші про рідний край [816]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1010]
гумор
Вірші про сім'ю [403]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [666]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [221]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [429]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3437]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [716]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1224]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4539]
Філософам [1316]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 637
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про жінок
 

ОДИНОКІСТЬ

Біля воріт старенького будинку,
обпершись на облуплені штахети,
в ранкових променях стояла жінка...
А по дорозі -- школярі, букети!

А їй давно спішити вже не треба.
Не кликали чомусь на перший дзвоник...
Лиш вересневе прохолодне небо
на неї спогад мимоволі зронить.

Щороку серце вчительське в надії,
чекає вересня, неначе чуда --
згадають, хто розумне й вічне сіяв,
покличуть, є ще в школі добрі люди!

Давно не говорила з чоловіком,
не донесуть недужі ноги
туди, де вже не перше літо
над ним волошки, від роси вологі.

А серце у самітності не твердне,
і старість все вразливіша щороку.
Лиш прибіжить сусідка щиросердна
у проміжках життєвої мороки.

Весною хтось заходив випадково,
з цукерками подарував пакунок.
Сама не їла, лиш поклала в сховок --
чекають - може привезуть онуків діти..

Засохли ласощі, зів'яли квіти
під фотографіями дорогими.
Та не везуть здаля онуків діти.
А роки пролітають, як хмарини!

Старенька вчителька, знайома й рідна,
ласкавий усміх. зморшки під очима.
Я ще живу! Я ще комусь потрібна!
І спогад в молоді літа ще кличе!

...Зітхнула. Тихо двері зачинила.
Святковий день зникає. сонцем вмитий.
В чеканні знову до віконця сіла --
дай Бог за рік до вересня дожити!

Додав: vyacheslav1945 (04.12.2019) | Автор: © В'ячеслав Семенко
 
Розміщено на сторінці: Вірші про жінок, Семенко В'ячеслав

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 2191 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 kraynyuk46 • 07:27, 05.12.2019 [Лінк на твір]
Дякую за вірш. Все правда. Гірка і болюча.
avatar
0
2 nasvictor • 12:22, 06.12.2019 [Лінк на твір]
Так є. Правда життя.
avatar
0
3 Lidia • 19:50, 02.01.2020 [Лінк на твір]
s-7
avatar
0
4 halo4ka • 17:27, 14.04.2020 [Лінк на твір]
Навіяли віршем спогади про мою золоту вчительку, якої, на жаль, уже немає...
А от невисловлена вдячність є...
Дякуймо, поки не пізно!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
***Бо я соратник тут життя, не смерті***
Ludmilka: Так і є, дякую Вам!!! bs

***Бо я соратник тут життя, не смерті***
virchi:
Вірш дихає вдячністю і новонародженою радістю. І справді, кожен день - як Божий дар.

Петро Мур’янка: Літо.
virchi:
Вірш ніжний, світлий. Хоча за ним відчувається якась туга - може, за втраченою Батьківщиною? Лемківщина... Але автор не скаржиться, а просто любить с

ФРАЗИ ЗАМІСТЬ ДІЙ
klavysjka: Так воно є , на превеликий жаль.


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz