Рідний батьку Назарію, нам усміхнися з дитинства,
у обіймах зігрій, як при зустрічах ти зігрівав!
Хай усмішки твоєї проміння ласкаве і чисте
нагадає ту пісню, що вперше ти нам заспівав.
Твої очі нам світять у кожній палаючій ватрі,
твоє слово палке нам видзвонює вітер з Карпат.
Голос твій, що звучить в небесах яворинно блаватно,
українцеві в душу на довгії роки запав.
Скільки юних сердець ти примусив яскраво світитись,
залишивши у кожному частку своєї душі.
Золотою зорею ти світиш сьогодні над світом
у пісеннім вінку, що у спадок ти нам залишив.
Ми пливем журавлями над нашим заквітчаним краєм,
ми розправили крила, що, батьку, ти нам передав.
Україну свою ми так ніжно і вірно кохаєм,
як і ти вірним сином її до останку кохав!
Цей вірш гарно виспівується на мелодію пісні "Яворина" (співає Степан Гіга). Але написано гарно. Дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0
