Хотіла купити гірчицю в крамниці,
Та ледь не отримала там же по пиці.
Я завжди терпіла, та ось яке діло:
Я, бачиш, на пенсії дуже збідніла.
Не можу дозволити м"ясо і птицю.
То хоч на хлібець не завадить гірчиці,
Як спомин про "темне" радянське минуле,
Гірчицю в їдальнях...Ой, бабця забула,
Що нині змінились часи в Україні.
Яка там гірчиця! Скрізь видохли свині!
Ми їх імпортуємо з цілого світу,
З Європи, Америки, навіть з Єгипту.
Хіба тільки свині не водяться нині?
Ми землю прос...ремо й волю в країні.
Не буде землі в нас - не буде і хліба.
І бабці гірчиця тоді вже не треба.
Ось так міркувала я вголос в крамниці.
За це ледь не вдарили бабцю по пиці.
Пані Таміла, Ви - доволі обдарована людина! Це - факт! Але фактом є і те, що Ви не розумієте абсолютно елементарних речей! Ви знаєте, чому в Україні зараз усе так, як Ви розказали у Вашому, доволі гарно заримованому, віршику? Впевнений, що Ви про те навіть і гадки не маєте і, більше того, не хочете мати! Ну, то нічого, пані Таміла, - я Вам зараз розкажу! Значить, слухайте, а тоді йдіть розповісти іншим. Мила пані пенсіонерка, найголовніша причина отого занепаду, котрий множиться в Неньці рік від року, є одна, але дуже суттєва штука: 3/4 населення України вже багато років щиро і наполегливо мусує ідею, котра є, на мій погляд, центральною у Вашому опусі: "...спомин про "темне" радянське минуле..." Ці мільйони манкуртів, яничарів та просто деморалізованих та денаціоналізованих більшовиками людей і по сьогодні чітко та свідомо пишуть не "ТЕМНЕ РАДЯНСЬКЕ МИНУЛЕ", а "ТЕМНЕ" РАДЯНСЬКЕ МИНУЛЕ"! Бачите різницю? Лапки, що обрамляють слово "ТЕМНЕ"! Себто, для оцього народонаселення(не НАЦІЇ!) минуле, де винищили майже увесь цвіт українства та мільйони пересічних громадян, не є ТЕМНИМ, а є "ТЕМНИМ" - читай, СВІТЛИМ! Ото і усе, пані комсомолка! А далі, як кажуть москалики, Бог - не фраєр! Тих, хто ладен вилизувати чоботи своїх катів і скиглити за їхнім батогом, ВІН нищить! І це - справедливо! Як кажуть мусульмани, в котрих, до речі, ніколи і ні за яких умов не буває любові до власних катів, Алах акбар("Господь є великий!")! Пані Таміла, слава Господу Богу! Знаєте відповідь? Та не знаєте, ясна річ, бо й досі - комсомолка(а може і комуністка)! Треба відповідати: Навіки Богові слава!
Дозволю собі не погодитися з Вами, пане Борисе. По-перше, визнаю, що я пристойно римую, але це не значить,що я обдарована. Я всього лише добре пам"ятаю, як колись у "совку" моя вчителька розповідала нам теорію римування, та ще я трохи дещо вичитала про цю теорію в інеті. Але це не поетичний дар, а всього лише дуже скромні проби пера. По-друге, я добре знаю історію "совку" і історію свого роду з прапрадідів. Вона трагічна і досить повчальна. Хоча я, на жаль, на їхніх помилках не вчусь. Люблю на свої граблі наступати сама. Щоразу. По-третє, Ви не зрозуміли того, що я хотіла донести до читача, знову ж таки трапилось це тому, що в мене немає поетичного таланту. Тому скажу прозою. "Совок" існував всього лише 70 років. З них населення країни відносно добре жило, а не виживало лише 30 років (брежнєвський період), коли не було війн, голодоморів, каральні органи не вдавались до широких репресій. Економіка розвивалась і село також. В нашому колгоспі, наприклад, були 2 птахоферми, 1 кінна ферма, 1 коров"яча і т.п. А в сільській крамниці, уявіть, продавались всі ті товари, що і в місті. Крім того, була невелика лікарня, школа, дитсадок, пошта, і т.д. Нинішня молодь не вірить, що так було. Далі не буду закидати Вас фактами тодішнього побуту як в селі, так і в місті і порівнювати їх з сьогоднішньою суворою реальністю, якої Вам з далекої Америки, певно, не розгледіти. Так от, мені хотілося лише сказати цією римованою думкою (до речі, дуже примітивною), що українська держава, на мою думку, повинна в першу чергу піклуватися про своїх громадян, не розділяючи їх на національності, колір шкіри, віру, повинна захищати їх і за кордоном також. І я, бідна пенсіонерка повинна тішитися не тим, скільки було вбито людей воюючих сторін на Донбасі, а тим, що на свою пенсію я можу достойно дожити до смерті, отримуючи лікування і маючи гроші на харч. Мені шкода, що я не маю таланту, щоб висловити все це римованою строкою. Але, мабуть, з Америки Вам, пане Борисе, краще бачиться наша українська реальність. Мої американські сестри думають так, як і Ви.
Пані Таміла, я народився в 1960-му році і жив до 34-х років в УРСР(в день нашого з жінкою від'їзду до США, Україна все ще була чистим Совком), тому знаю усе про те життя не просто добре, але аж ЗАНАДТО добре! Смерть СРСР була найбільшим та найяскравішим святом в моєму житті! Ну, а те, що у вас у колгоспі було, більш-менш, пристойно, то, пані Таміла, яке те має значення, якщо Василя Стуса комуняки замучили у концентраційному таборі?! І що з того матерям тих хлопців-"афганців", котрих, тишком-нишком, ховали у цинкових трунах? Я в США дуже щільно познайомився з баптистами з Галичини, то їхні розповіді про поневіряння за комуняк вражають кожного, в кого є совість та хоча б якісь почуття! Тому я не можу Вам поспівчувати стосовно зникнення у вас у селі ферм та клубу, де селян забамбулювали комуністичною пропагандою! Ви голосували за Кравчука-Кучму-Януковича-Зеленського? Гадаю, що ТАК! Ну, і отих 3/4 населення те саме робило, разом з Вами! То ж, їжте тепер те, на що цілком заслуговуєте! Я ж казав вже, що Господь бачить УСЕ і ВІН воздає КОЖНОМУ за думки та дії. Ніякої несправедливості, пані Таміло! Усе вірно та законно! Прибалти та поляки голосували весь час ІНАКШЕ, ото тепер вони живуть достойно, а українці там вкалують, бо в Неньці вибір у абсолютної більшості людей був тотально іншим! Одні впевнено йдуть уперед, інші тупцюють на узбіччі! Ті, що йдуть, приходять до чогось, ті, що тупцюють, так і залишаються при тому, що мали до того. СПРАВЕДЛИВО! Чудес не буває, пані Таміла! За все треба платити в цьому житті! До речі, в ТОМУ житті платити за все теж буде треба...
Обіцяю Вам, пане Борисе, написати римовану думку і про колишніх "совків". які нині є громадянами США і яких я, м"яко кажучи, дуже недолюблюю за їхнє зверхнє ставлення до своїх колишніх співвітчизників і не тільки за це. Шкода тільки, що Бог таланту мені не дав, щоб толково про це написати. Ви, пане Борисе, емігрували з країни ще за часів "совка" і тих жахітть, через які проходили і проходять Ваші колишні співвітчизники в Україні, не зазнали. Ви не уявляєте, як то воно бачити, як з нормального цивілізованого життя Вас занурюють в сомалійське болото і товчуть там, товчуть, чекаючи, доки ви захлинетесь в ньому і здохнете разом зі своєю благодатною землею-матінкою. Якби Ви знали, скільки горя моїм співгромадянам принесла ця клята війна на Донбасі, якби Ви бачили на власні очі, як хоронять Вашого доброго сусіда, молодого хлопця, як побивається його батько-вдівець, як калічать молодь пропагандою так званого націоналізму, який не має нічого спільного з думками і поглядами Степана Бандери, як фактично нищать мою Вкраїну, убиваючи цю саму молодь в окопах і примушуючи її ставати заробітчанами, а по факту, рабами, думаю, Ви б зрозуміли мене. А щодо виборів, то Ви не вгадали. Я голосувала за Порошенка і мені зараз соромно через це. Адже нічого хорошого, гадаю, він би не зробив в подальшому для України. Хіба що для нагло-саксів постарався б. Купив би їхні іржаві джавеліни за валюту. А нам не джавеліни потрібні, нам економіку розвивати потрібно і війну припиняти. Бог все бачить, але на Бога надійся, а чудеса твори сам.
Пані Таміла, Ви, як і лічить комуняці, на прямі питання не відповідаєте, а вдаєтеся до відвертої ДЕМАГОГІЇ(чули таке слово?)! Я Вас чітко спитав про голосування за Кравчука-Кучму-Януковича-Зеленського! У відповідь - розпатякування про справи, котрі знає кожен, хто хоча б трошки цікавиться Україною! Значить в останнє Вам кажу: УСІ НЕГАРАЗДИ, КОТРІ ВИ МАЄТЕ ЗАРАЗ І БУДЕТЕ МАТИ У МАЙБУТНЬОМУ( А БУДЕ ЩЕ ГІРШЕ!) ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ СВІДОМИМ ВИБОРОМ БІЛЬШОСТІ УКРАЇНЦІВ В МИНУЛІ РОКИ ТА ЗАРАЗ! Знову Вам вказую на Прибалтику та Польщу! Там було не краще у 1991-му році, але нації зробили вірний вибір і тепер вони, хоча і не ідеально, але живуть так, що українці в них - на заробітках! Не навпаки, а саме - ТАК! Що ж до того, що Ви ненавидите земляків-емігрантів, то те зрозуміло, бо ж як ще до Заходу може ставитися людина, вишколена більшовиками? Але! Я впевнений на усі 100%, що долари, котрі Вам шлють з США сестри, Ви хапаєте сходу і не вагаючись. Так чи ні, пані комсомолко?
О, скільки патетики й ненависті, пане Борисе! Я й не чекала від Вас такої злості. Я вже давно побачила, коли в людини немає аргументів, вона починає ображати опонента. Я думала, що це притаманно тільки молодим, котрі не мають досвіду полеміки. Але, очевидно, помилялась. Тепер відповідаю. Я не образилась на оте "комуняка" тому, що звикла до образ людей, подібних Вам. Особливо, коли йшла мова про "совок". Дивно тільки те, що найбільше ненавидять той час ті люди, котрі при "совку" отримали хорошу освіту, зробили кар"єру, заробили грошей. Мені в ті часи було несолодко, оскільки батька виключили з компартії, а в цій країні діти, як відомо, відповідають за батьків. Та я не злилась на ці перетурбації. Адже таке було тоді життя. Щодо голосування я Вам прямо сказала, за кого я голосувала на останніх виборах, але Ваша злоба заслала Вам очі і Ви почали емоційно мене шпетити, навіть не дочитавши. Шкода,що я замість розуміючої людини, вже вкотре маю справу з лютим ворогом. Це в мене такий Божий дар - набувати собі ворогів. Між іншим, я не маю ненависті до колишніх моїх співвітчизників, а нині емігрантів. Я маю лише нелюбов до них, оскільки вони не розуміючи, що відбувається в Україні, намагаються втрутитися. Але це не є добрим для України. Ми самі маємо вирішувати свою долю і не дивитися на Прибалтику чи Польщу. Там інша ситуація. А грошей у моєї американської рідні я ніколи не просила і завжди жила на ті кошти, що заробляла тут, в Україні, сама. Але що Вам говорити, пане Борисе? Ви не зрозумієте, на жаль.
І знову чиста ДЕ-МА-ГО-ГІ-Я! Втретє задаю Вам питання: ЧИ ГОЛОСУВАЛИ ВИ СВОГО ЧАСУ ЗА КРАВЧУКА-КУЧМУ-ЯНУКОВИЧА-ЗЕЛЕНСЬКОГО? Порошенко мене мало цікавить, бо він прийшов вже на суцільну руїну і, хоча щось там зміг якось підлагодити, але те, що наробили комуняки до нього, за 5 років ніяк не виправити. Чому я так лізу Вам у душу? Ну, бо, якщо я правий і Ви голосували за антиукраїнські сили на протязі усього періоду від грудня 1991-го року, то мені сходу стає зрозумілим про Вас геть УСЕ! В принципі, Ваш психологічний портрет я вже маю, але мені важливі ще деякі деталі. Наприклад, я гадаю, що Ви були шкільною учителькою історії та, як водиться в цьому випадку, компартійною активісткою. Не виключено, що те почалося у Вас ще з інституту. Оскільки Ви - з Кіровограду(місто комуняки Кірова!), то у регіоні, де Ви живете, КГБ було втричі активніше, ніж, скажімо, у нашому Чернігові, бо там у вас гігантська промзона і люду намішано всілякого, тому я навіть не відкидав би версію, що Ви таємно співпрацювали з КГБ(ясна річ, що вони могли Вас примусити те робити). Чому я ТАК думаю? Бо Ви вмієте НЕ ВІДПОВІДАТИ НА ПРЯМО ПОСТАВЛЕНІ ПИТАННЯ. Це ознака певного вишколу. Звичайна людина, коли її питаєш щось у лоба, як правило, губиться і починає відповідати. Але Ви ретельно пропускаєте жорсткі запитання повз вуха, починаючи гнати у відповідь флуд(це на інтернет-слензі значить "пусте базікання"). Я запитав у Вас, чи шлють Вам гроші Ваші сестри із США, але Ви сказали, що грошей не просите. Ги-ги-ги! Гадаю, тому, що вони шлють регулярно САМІ, Ваше життя не таке вже й сутужне. А поливаєте сльозами Ви усе, що є в Україні, не через особисті злидні, а через суто ІДЕОЛОГІЧНІ причини - СРСР зі столицею у Москві Вам ЯВНО до вподоби більше, ніж вільна Україна, котра бореться зараз з Москвою за своє право існувати, як ДЕРЖАВА. Стосовно того, що я Вам - ворог. Ну... Це занадто сильно сказано, але і другом Вам я ні за яких варіантів бути не можу! Моя боротьба з комуною почалась десь з 14-ти років і всі, хто знає мої вірші, можуть в тому переконатись. Але Ви і вам подібні - по іншій бік барикади. Чи міг би я нищити комуняк фізично? Господь милував і такої можливості в мене ніколи не було. Але бандерівське гасло "КОМУНЯКУ - НА ГІЛЛЯКУ!" я сприймаю зі щирим розумінням. ;)
Ех, пане Костинський! Навіщо Ви так поливаєте мене брудом на моїй сторінці? Чим Вам не сподобався мій примітивний віршик про гірчицю, що Ви раптом почали будувати дивні здогадки про мою біографію та ідеологію, та ще мою "темну" душу? Ну, не була я ні вчителькою історії, ні агентом КДБ, ні шпіоном ще десь там. Я була вчителькою іноземних мов (англійська, німецька). А ностальгую за часом мого дитинства тому, що тоді мені було легше жити. І не западенка я. То мати моя зі Львова, а я шаную той край. І грошей мені не шлють мої сестри з Америки, бо в них свої діти, внуки і проблеми. І чого ото Ви так собачитеся в мене на сторінці? А щодо мого нинішнього життя, то Вам, пане Костинський, не зрозуміти, як то воно - збирати на смітниках пластикові пляшки і макулатуру, щоб дотягти до тієї пенсії, що аж 50 долярів (2 тис. гр.). До речі, з цього приводу також маю віршик про порожню пляшку і ще один про вчительку, що на пенсію пішла. Це -автобіографічно. Але, будь ласка, не заходьте на ту сторінку, щоб і там не нагадити мені своїми здогадками. Між іншим, я не п"ю, не палю і не колюсь. Це щоб Ви не думали, що в Україні зараз тільки бомжі та нарки риються в смітниках і що я - з їхнього гурту. Ні, на жаль, риються там пенсіонери, які не можуть вже працювати, а вижити хочуть. Але Ви не живете тут, в Україні, і нинішнього життя пересічних громадян не знаєте. Можу Вам повідомити, що ціни на продукти та пром.товари тут, як в Америці і тарифи доганяють ваші, а зарплати, а особливо, пенсії - на рівні Сомалі (айтішників та ВР я не маю на увазі. Ті заробляють добре. Я їм не заздрю. В мене таланту немає до технологій.) А щодо виборів, то я так розумію, що Вам дуже хочеться закидати мене брудом, що, бач, не за тих голосувала,що Вам до вподоби. Але пане Костинський, хочу спитати, чого це Ви драпанули в ситу Америку, а. не залишились тут разом з нами, громадянами України, в нашому болоті, щоб розкрити нам очі, за кого нам слід голосувати?
Що ж, мені щиро шкода, пані Таміла, що діти та онуки Вам нічим не допомагають і Ви риєтеся у смітниках. Мені щиро шкода! Але! Не зовсім зрозуміло, як Ви сплачуєте за користування Інтернетом, бо він у Вас дома є - інакше б Ви не могли мені так хутко строчити відповіді. Та те вже проговорили і до смітників повертатися не буду. Якщо Ви реально викладач іноземних мов, то мені дивно, що Ви не підробляєте приватними уроками. Мій вчитель англійської мови, котрий готував нас з жінкою до від'їзду в США, вельми добре заробляє підготовкою школярів. Ніяких нестатків в нього нема - навіть є певні розкоші. Стосовно нашої еміграції. Першою поїхала в 1990-му році моя кузина з Чернігова. За нею - її батьки. Після приїзду до Америки, вони викликали моїх батьків і нас з жінкою. Але ми дуже вагались і поїхали лише через 2 роки. Чому поїхали? Наш завод тоді здох, а стояти на базарі ми не хотіли. Плюс, після програшу падлюці Кравчуку, світлої пам'яті, В'ячеслава Максимовича Чорновола, я чітко збагнув, що у рухівців шансів не буде ще дуже довго і життя спливе у борсанні з совками та яничарами. Вибір дався вкрай тяжко, але він був тотально вірним. Тепер ми не громадяни України, але - СИМПАТИКИ. Так само, як і десь мільйонів 15 вихідців з України, що живуть в інших країнах. Ми дуже багато допомагаємо і родичам в Україні і хлопцям на Східному фронті. Отакі справи, пані Таміла. На тому закінчимо, бо мені щиро кажучи, уже все з Вами ясно і питань більше нема. Зичу Вам в прийдешньому році позбутися мрій про СРСР! Впевнений, що, коли Ви станете на бік українських патріотів-націоналістів, то у Вас навіть і матеріальний стан поліпшиться, бо ці хлопці своїх на призволяще не кидають. Слава Україні, пані Таміла!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
