Як хочеш знати, хто з тобою поряд,
Візьми людину і піди у дощ,
У чорну смугу шириною з море,
В пісний сухар, а не в жирненький борщ.
Як хочеш знати, хто тебе не кине,
Вчепись за камінь і пірни на дно,
Вселись в халупу без вікна і тину,
Піди на смітник між дими й лайно.
Як хочеш знати, хто тебе кохає,
Зігнись над словом без пальто й гроша,
Без куреня, що може бути раєм,
Без сил у тілі, тільки щоб душа.
Як хочеш знати, хто ти є людині,
Сховайсь на мить, неначе в землю кріт,
Якщо тебе наздожене сльозина,
Тоді радій, бо ти для когось світ.
Як хочеш знати, чи ще маєш душу,
А як і маєш, чи в ній хтось живе,
Лови людей, лови у серце й уші,
Звідтіль у душу хтось та припливе.
Як хочеш знати, що зловив у сіті,
Пусти на волю, не кажи – моє,
Як світом стане хтось для тебе в світі,
То й ти для когось також світом є.
|