Мене в бездимній тишині мого кохання будять хвилі і очі твої,як в імлі такі ж невинні і кмітливі Та це лиш сон що будить почуття і сльози кличе на щоках і огортає тінь душі і сум нагонить по роках моєї юності і щастя моїх розквітлих почуттів та вже зривається у ній останній спогад мерехтячий та біль розлуки не таїть: я пам'ятаю крик дитячий, хоть щось лишилося тобі прости мене в останнім сні
|