Так важко цілуватися востаннє чому мене сюди ти привела? тут поцілунок перший і прощальний і як і вперше-з розуму звела Я задивлюсь у очі неймовірні Я від кохання трохи похитнусь в думках своїх кляну кохання наше підійду ближче,ніжно притулюсь І в якусь мить відчувся біль розлуки Мов моє серце вирвали живцем Воно ж бо б'ється,ще кричить од муки Та мабуть так задумано Творцем І погляд двох з'єднався воєдино Ніхто не хоче іншого пускать Кажу собі:"не зможу,не покину, а як покину-буду проклинать" Та чую голос:іди солдате з Богом за мене бийсь,вітчизну і рідню вже було йшла,ішла і оступилась у руки впала,каже :не пущу...
|