Скажу наодинці… віршами, Як довго блукав споришами, Шукав п’ятилист конюшини, Чи трепіт відчую пташини, Якій я зберіг свою ніжність, Пройшовши і святість, і грішність, Щоб пити нектар полуниці Із губ неземних… чарівниці… Як тільки зустріну я очі, З бажанням любити пророчим, Сплітатиму слово до слова, В духм’яний вінок… колискову, І пеститиму барвінком, Мелісою, маком ту жінку, Розквітне яка і щоночі, Мов папороть, квітнути схоче… Запахне обіймами м’ята, Від прагнень взаємних віддати Достоту єднання сердець, З яких забуяє чебрець… Від диких, нестримних ідей Палатиме жар орхідей, Для нас всеосяжно палати, Вогнем дивовижного свята… Я досі блукаю у травах…, В пахучих, миттєвих загравах, Байдужо дарю незабудки, Збираю за пазуху грудки, Які розтопити не в силах, Нарцисів букет пустотілих… Йду росами між споришами, Приходь… розкажу віршами…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
