Коли ми килими У скрині поклали А діти щоб жити Про них не питали Ми нині в тих скринях Побачили болі Там святість завзято Доїдають молі
Сьогодні голодні Вишитих сорочок Шукають з за краю У синів і дочок Які то у світах В чужинах далеких Про рідне бо гідне Продовжують клекіт... 21.06.2020р.
"Про рідне бо гідне" - так воно гідне, але таке дороге, що проста людина не може собі дозволити мати гідну вишиту сорочку, ось тобі і рідне...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.