Посадити дерево, збудувати дім, Народити сина, дочку, а найкраще – сім, Не кінець призначення, це лишень початок, Бо не всіх в житті батьків кличуть діти – «Тато»… Ніжність і відвертість не зіграєш вдома, В затишній оселі йде за вікна втома, Радість на обличчях, щирі ігри, сміх, - Значить ти потрібним ще раз стати зміг… Зранку ніжні ручки обіймають радо, Наче сил дають правити парадом, Є в усіх падіння, негаразди, втрати, Але ти злітаєш, коли чуєш: «Тааатуууу»… Мамині помади, туші, тіні – маски, Одяг перешитий для героїв казки, Море біле у муці, стіни кольорові, - Головне, що ці митці ждуть тебе здорові… З часом вічнеє «чому?» ти у них питаєш, Вони рвуться в далину, себе тихо краєш, Та з любові у сім’ї, яку ти леліяв, Незабаром впізнаєш, що збулася мрія… В році море вихідних, пафосних присвячень, В когось свята по суботах – графіки побачень, А для щастя, дивно, треба так, насправді, не багато, Свято батька – кожен день, коли чуєш: «Тааатууу»…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
