ПІДУ ДО ГОСПОДА … Піду до Господа свого, коли покличе, Як все можливе на цім світі довершу, Шлях подолаю свій, але не швидше, Адже лише по Волі Божій тут й живу.
Чомусь не дарувало Небо легку долю, Барвінком щастя не стелилися шляхи, Та ревну віру у лише Господню Волю, У грішну душу заложили ще батьки…
Не маю права оступить, чи здаватись, Шляхом тернистим я повинна далі йти, Спокусі розпачу не буду піддаватись, Якщо й найвищої не досягну отак мети…
Піду до Господа свого, коли покличе, Коли всі справи подолаю тут сповна, Аби душа не проломила Пекла днище, Допоки з нечистю боротимусь одна…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс
у Вас 
0
