ОБЛАМАНІ КРИЛА
ОБЛАМАНІ КРИЛА
Десь блукають обламані Крила,
В темноті, протаранюють час,
То ж, вкровавлено Осінь зустріла,
Не літатиму й в мріях для вас…
Мої Крила – це та нездоланність,
Сила пристрасті й міць почуттів,
Тому й мрії спливають у давність,
Злий знекрилити долю звелів…
Більше в Небо уже не здіймуся,
Навіть в віршах своїх і думках,
Та з смиренням ще Богу молюся,
Хоч долаю й знедолений шлях…
Мої Крила уже не підняти,
Їх й примірять не здатен ніхто,
Бо не варто чужих Крил ламати,
Як своїх наростить не дано…
Десь блукають обламані Крила –
Вдячна їм за падіння та злет,
То ж і інших, чужих не купила б,
Якби й мала аж стільки монет…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
1 7 .11.2020
Додав: Lilafea (17.11.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1060 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА