Прошу тебе,не будь для мене катом Ти вирок смертний краще об’яви Убий мене своїми почуттями В мізерний попіл ти мене зітри… А ти мовчиш,мовчиш,і ненароком Ти поглядом мене печеш Я наближаюсь,з кожним кроком Мені здається,що втечеш… Твої зіниці пламеніють У них ще гнів читаю я А поцілунок їх загасить Ти будеш знову лиш моя…
|