Шаленість хочу відчувати, Що обпікатиме вустами, Щоб ти в мені хотіла брати Нектар бажання до нестями… Щоб ти зливалася зі мною Не тільки тілом воєдино, А без обмеження, любов’ю, Бо ти і я – одне, єдине… Щоб у тобі кипіла ніжність, Від компліментів і захоплень, І щоб моя колишня грішність Не вимагала більш окроплень… Розтань в обіймах навіжено, Заполони усі куточки, Понад усе бажай страшенно Знайти в мені цнотливу точку… Тихенько мрії доторкнися, Не зазираючи в минуле, Не боячись глибин і висі, Щоб щастя знов не промайнуло… Цілуй, неначе у останнє, Життя так швидко протікає, Не трать ні миті на картання, Твоїх… відвертостей… чекаю…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0