Не відпускай мене, візьми в свої обійми, Лише з тобою не тремтить моя душа… Ніхто тебе так ніжно не обійме… І не кохатиме ніколи так як я… Відчуй мене… не розумом, не тілом… Усім єством і серцем відчувай.., Коли ми разом оживають мрії Кохай мене і лиш не відпускай… Ти бережи кохання ніжні струни… Не рви їх у мені…вони живі… Мовчанням не твори холодні мури… Довір мені навіки спокій свій… Не відпускай мене…лише в живій любові Приходять в світ надії й чудеса… І наша зустріч – це дарунок долі… Кохання ж дарували НЕБЕСА…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
