до неба зліт повіками хмарки , і суть думок за вітром запливає ... кудись за обрій рідна щастя мить , в краях чужих вже радість відгорає . успішні дні зачахлені в юрбу , яка спішить чужинцям дар давати . ушквар кобзар знайди в душі журбу ! щоб з чужини навчились повертатись !
Під час коментарів на чужі вірші , прийшла іскра і за 10 хвилин написав щось таке . Від серця , від душі , від почуттів і відчуттів усіх хто там за обрієм чужим чекає на повернення додому .
Дякую , я просто відчуваю біль тих хто за межами України і різними способами хочуть повернутися , бо є такі що ніколи не хочуть , на жаль , повернутися на рідну землю ... Це сумно . Але я думаю що мало хто погано згадує Україну із усіх хто покинув її .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
0
