ЗА ФІРАНКОЮ – ОСІНЬ А за фіранкою вже знову Осінь, Блакиттю літа зазирає ще в вікно. Підступно, мовчки, в безголоссі, Неначе титри в чорно-білому кіно…
Отак вступає в силу непомітно, Теплом, що уже з легким вітерцем, Чи пригасивши трішки літнє світло, Листя багряним мітить ніжно олівцем…
Хоч не бажаємо ще Осінь зустрічати, Але вона вже стрімголов спішить, В календарі сторінки чемно відриває, Неначе Небом зачарована, летить…
А за фіранкою вже знову Осінь, Впускаймо щедрість в душу та серця, Щоб щастя налилось рясним колоссям, Здійснивши Волю Господа-Творця!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це
karas: Релігію придумали люди , бо Бог хотів щоб люди просто вірили в Бога життя , в Бога Творця , бо Бог є і незмінний , а релігії міняються як і всі традиції і обряди , але в кожного на жаль , своя правда
та
у Вас 
0
