З САМОТНІСТЮ ЗВІНЧАНА
З САМОТНІСТЮ ЗВІНЧАНА Я з самотністю звінчана, Без обрядів й церков, Доля хоч моя вквітчана, Ще вінком молитов… У самотність закохана, Йду життям навмання, Наче пташка сполохана, У капкан з незнання… Із самотністю потайки Почуттями втоплюсь, На життя свого поминки, В сиву долю вдягнусь… Бо усе, що минулося, Геть не варте й сльози, Все найгірше забулося, Хоч кусюче, мов пси… Я з самотністю звінчана В Пеклі десь, чи в Раю, Моя Казка вже скінчена – Шлях добіг до краю… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 26. 08 .202 1
Додав: Lilafea (26.08.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2246
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!