З САМОТНІСТЮ ЗВІНЧАНА
З САМОТНІСТЮ ЗВІНЧАНА Я з самотністю звінчана, Без обрядів й церков, Доля хоч моя вквітчана, Ще вінком молитов… У самотність закохана, Йду життям навмання, Наче пташка сполохана, У капкан з незнання… Із самотністю потайки Почуттями втоплюсь, На життя свого поминки, В сиву долю вдягнусь… Бо усе, що минулося, Геть не варте й сльози, Все найгірше забулося, Хоч кусюче, мов пси… Я з самотністю звінчана В Пеклі десь, чи в Раю, Моя Казка вже скінчена – Шлях добіг до краю… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 26. 08 .202 1
Додав: Lilafea (26.08.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2146
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
