З САМОТНІСТЮ ЗВІНЧАНА
З САМОТНІСТЮ ЗВІНЧАНА
Я з самотністю звінчана,
Без обрядів й церков,
Доля хоч моя вквітчана,
Ще вінком молитов…
У самотність закохана,
Йду життям навмання,
Наче пташка сполохана,
У капкан з незнання…
Із самотністю потайки
Почуттями втоплюсь,
На життя свого поминки,
В сиву долю вдягнусь…
Бо усе, що минулося,
Геть не варте й сльози,
Все найгірше забулося,
Хоч кусюче, мов пси…
Я з самотністю звінчана
В Пеклі десь, чи в Раю,
Моя Казка вже скінчена –
Шлях добіг до краю…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
26. 08 .202 1
Додав: Lilafea (26.08.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2146 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА