КАВА З ПРИСМАКОМ ЖИТТЯ Прогіркла кава з присмаком життя, Холодно-чорна, навпіл з почуттями, А присмак той – це біль від каяття, За всі роки, які чомусь не шанували…
Щоденно питиму, хоч й не смачна, На гущі з кави собі щастя наворожу. Але на Суд Господній йтиму я одна, Туди пройти безгрішною не можу…
Судилась кава з присмаком життя, Часом гаряча, що аж кров бунтує, Коли кохання викидають на сміття, А серце музики душі давно не чує…
Самотня кава з присмаком життя, Заманює хоча б ковток її хлебнути, Отак потроху вип’ю сенс свого життя Щоб присмак щастя в нім не проминути…
поки що всі ці твори увійдутьв Альманах "КНИЖКА З АРОМАТОМ КАВИ" ..а колись, можливо і свою кавову видам... Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це
karas: Релігію придумали люди , бо Бог хотів щоб люди просто вірили в Бога життя , в Бога Творця , бо Бог є і незмінний , а релігії міняються як і всі традиції і обряди , але в кожного на жаль , своя правда