Це був, таки, не просто дивний сон… Різдво душі, магічна серця казка… Емоції – на вибір і фасон… І дика пристрасть, і небесна ласка… Моє натхнення, ніжні почуття… Буденну сірість враз розфарбували… Немов не знав, що поруч є Життя… Яскраве, неповторне, небувале… І злети – разом, і падіння вниз… В обіймах – невагомі, неповторні… Відвертість сцен і щирості реприз… І скрипки плач, і радість на валторні… Така бажана, мов нічна зоря… Здавалось – поруч, майже заповітна… Її стихія – подорож, моря… Вся – напоказ і зовні всім помітна… Я не хотів виходити зі сну… Хоч розумів, що п’яний від дурману… Свідомо вплів у долю я весну… А що ще треба спраглому гурману?... Кохав її, ілюзію без вад… Прохаючи взаємності… і лише… Без підлих недомовок і бравад… А інше – чи закоханих колише?... Буває…, сподівання не збулись… І сил нема минулий попіл гріти… Найважче – усвідомити колись… - Кохати, а піти, щоб не згоріти… Це був, таки, не просто дивний сон… Захопливий, шалений, божевільний… Їй дякую за щастя – в унісон… Та тішусь нині, що я – вільний…, …вільний… …вільний…
Чутлива поезія захоплює, однак один рядок мене дуже вразив "- Кохати, а піти, щоб не згоріти…" Якщо боятися згоріти, то чи варто кохати? І взагалі, чи це те саме кохання?...
дякую за коментар. якщо заглибитись в контекст, то герой відчував, що те - саме... але чи варто мучитись, горіти, коли тебе просто палять?... любов - же - взаємність, а не суїцидальна самопожертва чи не так?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
