...бо так ніде наш хліб не пах, як у соборній Україні...
Розтане ворог, як той сніг, Серцями ми розтопим зиму, Не зчуємося, як з-під ніг Ми миру виростим озиму… Весна почне ходу із гроз, Струмками змиє в море лихо, З укритих котиками лоз Співатимуть і жабки: тихо… Хрущі надвечір загудуть, В садку вишневім коло хати, Ми осягнемо вічну суть: Як мить прожити і кохати… Зійде росія, як роса, Візьмемо, браття, в руки коси, Неперевершена краса, Коли в ногах лежать покоси… І не сидівши на снопах, Не лишим й клаптика в руїні, Бо так ніде наш хліб не пах, Як у соборній Україні…
Дякую, а чому б не помріяти про хороше, адже без мрій і віри не було б чудес...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.