Складна і темна ця епоха невідомості, Усе навиворіт і нечисть пре з людей, І дуже рідкісне очищення свідомості, І надто вартісне зародження ідей… Нема депресії, та є якась прострація, Гублюся в діях, висловах, думках, Не йму, у чім є правда і є рація? Життя вирує, не в моїх руках… Часи непевні, ніби в невагомості, У проміжках тривог і до тривог, І грані сили власної вагомості Всихаються всередині на мох… І ніби є надії, мрії, звершення, Та кожна мить зове мене на фронт, Бо хочеться найшвидшого завершення, Щоб видихнув ненависний архонт… У виборі буденної потрібності Кладу вагання я на терези, А побратими ждуть від мене рівності, І ця нерівність глибшає в рази… На відчуття нуртуюся в нікчемності, Стираю «проти» і збираю «за», І бʼють по совісті жалі, страхи і щемності, Та насувається всередині гроза… Чи я готовий? - досить невідомості, Ламаю серцем стукіт противаг, Бо я є воїн, тілом і в свідомості, Бо я той самий, синьо-жовтий птах…
Вірш пречудовий. Глибокі і щирі думки. Думаю, багато людей їх поділяють зараз.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0