Неначе зійшла із неба, І волю мою скорила, Не можу очей від тебе Відвести, розкрити крила… І сну вже нема, з росою, В задумі ходжу глибокій, І марю щодня красою, Що викрала в мене спокій… Чарівне блакитне плаття, Замріяний погляд скоса, Я подумки цвіт латаття Заплів у хвилясті коси…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші