Я був богом, а Ти – богиня… Неймовірна жага світінь… У обіймах – довір твердиня… Сонце й Місяць – взаємна тінь… І позаздрила нам Венера… Розгнівився могутній Марс… Бо не сяяла їхня сфера… Й половини Любові нас… Закрутили часи і долі… Вкрили чарами враз обох… І блукала богиня в полі… А у лісі блудився бог… І віки за віками, ера… Привідкрився небесний фарс… І світила сама Венера… Червонів одинокий Марс… В гру зіграло Життя цікаву… Аж на небі рознеслось: «Ох»… Наливала богиня каву… І зайшов до кав’ярні бог… Випадково – не про Кохання… Щастя – в тиші торкань, розмов… Вдих і видих – це двох – зітхання… Місяць Сонце цілує знов…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")