Любов є там, де серце б’є в там-там, Як ехо – ритм, душа не терпить репет І пульс наказує з’єднатися вустам, Луна подвійна, в грудях – ніжний трепет… Любов є там, де чути милий спів І чарівніший голос від мелодій, І відчуття, де не потрібно слів, Бо погляду без нот – достаньо, годі… Любов є там, де тисячі мурах, Від дотику долоні, навіть думки, А без торкань, проймає дикий страх, Мов вицвіли квітчасті візерунки… Любов є там, де є взаємна мить, Вона – для нього, він – для неї буде І поки мить взаємністю щемить, Їх почуття відлуння незабуде…
А й справді - мовчання може стати спілкуванням, якби це не парадоксально було. Та й найменший дотик може викликати "тисячі мурах". Там може бути, коли закоханий!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.