Спекотне літо. Затінок нас кличе,
Лежу в тіні квітучих трав.
Вдихаю запах, жито щастя зиче.
Я згадую минулий рай. Моє дитинство… у селі, на полі.
Такий важкий селянський труд!
Я хочу бігти за струмочком Долі,
Мене ж до праці люди звуть. Пройшов і той день, і набутий досвід
Допомагає у житті;
Мені відкрив він свій безмежний простір
І вдосконалює всі дні. Усі страждання сил здобутих варті,
Вже загартована є кров.
І босими ногами по асфальті
Іду, як у дитинстві, знов. 30.07.-2009
| 
у Вас 
-1
