Часи – буремно-навіжені, Смакує цукор, наче сіль, Я спокій Твій обрав за ціль, Моя душа – в Твоїй кишені… Тривогу холод навіває, Я шлю Тобі в думках тепла, Яка би відстань не була, Мене без Тебе вже немає… Ще наша доля не зіткана, Плететься нитями Творця, Раз-пО-раз ближчають серця: Коханий мій, моя Кохана… Вбиваю миті, мов мішені, До Тебе лину з далини, Притиш рукою полини, Моя душа – в Твоїй кишені…
На фоні соціальних потрясінь вірш звучить як тихий маніфест любові, що є єдиним справжнім порятунком у «буремно-навіжені» часи.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
1