Бо кожен вирок на межі свідомості, підстави дав судити за байки...
Колись пером писались цілі повісті, Повчальні, доленосні і по совісті, А зараз пишуться лиш вигідні байки, Бо не покласти совість до руки… Засуджуючи, писарі не мучаться, І зрадивши сумління, не научаться, Що ті, присуджені без принципів кийки, Комусь лишають рани на роки… Та все - циклічне, навіть в невідомості, Бо кожен вирок на межі свідомості, Що не усунув тіні, сумніву думки, Підстави дав судити за байки…
Дякую за цікаву думку. Колись і байки писалися і за них судили. І підстави вигадували, щоб осудити. Хотіла підвищити репутацію Вам, але не на те нажала. Тому ставлю тут
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
