Сонце своїм зором
Замальовує осені плід
З листочками дуба говорить
Словами того який творить
Наш земний незрозумілим світ
Який весь час хворий
Осінь сумна ходить
Я впевнений що зайде до нас
Здійме шапку з дерев золотих
В яких вже і спів пташки затих
Околиця стається сумна
Мов душа народу
21.09.2009р.
|