Ой, гойдала мати
Ліжечко в кімнаті...
Сина колисала,
Йому примовляла: "Ти рости, синочку,
Будеш гарним паном,
Будеш ти заможним
І розумним самим". Так співала мати,
Тихо примовляла,
В ліжечко маленьке
Слізоньки роняла. Ось, минули рочки,
Виріс вже синочок.
Треба йти навчатись,
Познань набиратись. Відпускає мати
У велике місто
Сина нанизати
Життя у намисто. "Ти навчайся, сину,
Вступиш в інститута,
Бери гроші, вийдеш
Поміж добрі люди". Знайшлись "добрі" люди,
Уважні й ласкаві.
Як почули гроші,
Стали геть цікаві. "Нащо тобі вчитись, -
То ж сенсу не має.
Ми лишень гуляєм,
Та й горя не знаєм". Пішов хлопець гарний,
Покинув навчання,
Пив, гуляв до рання,
Ось і все кохання. Йшов час. Люди "добрі"
Почали навчати:
Кайф ловити добре
Та без крил літати. Повернувсь додому:
"Зустрічайте, мамо!"
(Подивіться, мамо,
На сина - наркомана)... "Ой, що ж ти нарОбив,
Синочку, родимий!
Загубив, запрОдав
Дух ти свій невинний!" "Відпустіть, матусю,
Піду я у люди.
Не тримайте, мусю...
Втечу я в нікуди". Соромно дивитись
В материні очі...
Боляче триматись...
Але ж тіло хоче... Роки поскитався,
Повернувсь до хати,
Туди, де є мати, -
Тижні доживати. "СНІД схопив крізь голку
Та вже швидко тану.
Ви пробачте, мамо,
Сина - наркомана..." Ой, гойдала мати
Ліжечко в кімнаті...
Порожнє гойдала...
Та й серденько встало...
| 
у Вас 
0
