Мати

Ой, гойдала мати
Ліжечко в кімнаті...
Сина колисала,
Йому примовляла:

"Ти рости, синочку,
Будеш гарним паном,
Будеш ти заможним
І розумним самим".

Так співала мати,
Тихо примовляла,
В ліжечко маленьке
Слізоньки роняла.

Ось, минули рочки,
Виріс вже синочок.
Треба йти навчатись,
Познань набиратись.

Відпускає мати
У велике місто
Сина нанизати
Життя у намисто.

"Ти навчайся, сину,
Вступиш в інститута,
Бери гроші, вийдеш
Поміж добрі люди".

Знайшлись "добрі" люди,
Уважні й ласкаві.
Як почули гроші,
Стали геть цікаві.

"Нащо тобі вчитись, -
То ж сенсу не має.
Ми лишень гуляєм,
Та й горя не знаєм".

Пішов хлопець гарний,
Покинув навчання,
Пив, гуляв до рання,
Ось і все кохання.

Йшов час. Люди "добрі"
Почали навчати:
Кайф ловити добре
Та без крил літати.

Повернувсь додому:
"Зустрічайте, мамо!"
(Подивіться, мамо,
На сина - наркомана)...

"Ой, що ж ти нарОбив,
Синочку, родимий!
Загубив, запрОдав
Дух ти свій невинний!"

"Відпустіть, матусю,
Піду я у люди.
Не тримайте, мусю...
Втечу я в нікуди".

Соромно дивитись
В материні очі...
Боляче триматись...
Але ж тіло хоче...

Роки поскитався,
Повернувсь до хати,
Туди, де є мати, -
Тижні доживати.

"СНІД схопив крізь голку
Та вже швидко тану.
Ви пробачте, мамо,
Сина - наркомана..."

Ой, гойдала мати
Ліжечко в кімнаті...
Порожнє гойдала...
Та й серденько встало...