Не печи мене Ти своїм поглядом Не досмажуй жаром із очей, Ти ж бо сам ховав мене під льодами, В глибині драконових печер. Будь собі жар-птицею стожарною, І не раз, згорівши, знов явись, Хай ворони каркають над кармою, Ми з Тобою ще підкорим вись.
Розігрій жагучим сонця поглядом, На пательні слів своїх підсмаж, Зачаруй, прошу, палким інкогніто , Не забудь, благаю, макіяж. Завирує полум'я жар-птицею У моїх несмілих почуттях. Я віддам тобі, мала, сторицею, Хоч не ворон, та душею птах!
По коментарям можна судити що все було добре і чому тоді десь іти в інший бік ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
