Не печи мене Ти своїм поглядом Не досмажуй жаром із очей, Ти ж бо сам ховав мене під льодами, В глибині драконових печер. Будь собі жар-птицею стожарною, І не раз, згорівши, знов явись, Хай ворони каркають над кармою, Ми з Тобою ще підкорим вись.
Розігрій жагучим сонця поглядом, На пательні слів своїх підсмаж, Зачаруй, прошу, палким інкогніто , Не забудь, благаю, макіяж. Завирує полум'я жар-птицею У моїх несмілих почуттях. Я віддам тобі, мала, сторицею, Хоч не ворон, та душею птах!
По коментарям можна судити що все було добре і чому тоді десь іти в інший бік ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
