Ти знову сам,лиш пустота, й звучать слова,так тихо,слізно, душі твоєї каяття, чи не занадто пізно??? тебе покинули й забули, Ти знову сам,лиш віддзеркалля, немов нікого і не було, весь світ закрили темні шалі. У хаосі своїх думок, не чуєш знову ані звуку, і найболючіший урок, найкращий друг не тисне руку! Немов обірваний вже міст, й назад шляху тобі нема, по іншу сторону стоїш, а там чатує смерть твоя... Ти не потрібний ані кому, цураються і батько й мати, в очах пустих лиш жаль і втома, і мрія:як би це поспати. Згасаєш наче зірка в небі, а на вустах гидкий обман, нічого в світі вже не треба, Єдине слово_Наркоман.
Щось є своє ... недоторкане ... і незібране докупи ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
