Не знаю я, як жити далі Як подолати ті усі печалі? Немає сил…і прагнення нема… І бездиханна вже замучена душа! Втекти б світ за очі тепер, Втопитися б на дні усіх земних озер! Немає сенсу…. Вже його нема! Якщо б могла, то би навік забулась я! Якби могла…про все забула б я…
Пані Маріє, Ви розмістили свій твір у 2-х категоріях - "Життя..." та "Онишканич Петро". Я виправив сьогодні цю помилку, адже Ви не Петро Будьте уважні наступного разу
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.