Ранкові лиця вкриті оксамитом, недоторкАнні нАпливом із справ, чому ж до вечора стають такі розбиті... чекаючи на арії з фанфар... Прекрасні руки в майстра,золоті, та проріхи присутні в ідеалі... Він творить речі...це ж не для душі, не з золота..,а із простої сталі.... Смарагдом відбивають гарні очі, іззовні це божественна прикраса... чому ж тоді це на романі в Сочі, а чоловіку будних днів гримаса... От так завжди,ми білі і пухнасті, Ідеям вірні,мов хазяїну собака... Ховаємось за ширмою із щастя... А в поглядах голодний вовкулака....
А в поглядах голодний вовкулака.....круто написав Як і вони, так і ми. Один одного варті. І в нас теж погляди розбиті і замучені для дружин, але скільки вогню коли ми самі в Сочі Медбрате, вірш сподобався.
Може, краще "за маскою"? (бо надто по-медичному звучить "за ширмою" ) "Оплески фанфар" і "вибоїна у ідеалі" - також зле, на мою скромну думку (знайти би більш влучні епітети). По-братськи !..
Хотів писати за маскою,але думав що надто по медицинське звучатиме Оплески фанфар -реально не зумів знайти слова-чесно-чесно Вибоїна -тут ви також праві,спробую змінити.. Дуже вдячний
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
!..
