Серце моє, Рветься ранами, Тяжкими. Бється в нім, Не кров, Як звично, А бється в нім, Любовний звір, Котрий нещадно Рветься в бій, Щоб спасти у ній, Любов свою, На все готовий він, Навіть душу свою, Якщо потрібно - поміняє. І лиш тоді, коли, Смертельний дзвін, В бою продзвонить, Згасне в нім, Усе життя, І лиш любов одна, Залишится у нім.
Ну взагалі не можу сприймати поезію в твоєму стилі...(просто не моє,без образ),що хочеться сказати:Задум звичайно класний(писаний на емоціях),але виконання як на мене накульгує.По перше важко читати,по-моєму забагато допоміжних слів і повторення словосполучення в нім аніяк не прикрашає(можливо спробуй писати не так одноманітно).По-друге слова із 1-2 букв це майже 23% усього твору(13 із 60)і це мені теж не сводобалося,адже стрічки малі і по моєму це не акомпонимує. але це лише моя суб"єктивна точка зору.Отже натхнення тобі і нехай люди заради яких ти пишеш завжди будуть із тобою
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
