У небі підозріла тишина і неймовірно втомлений мотив - напевно,прокотилася війна та поселила в ньому цей порив. Стомившись від німої метушні, навпочіпки крокуєш до зірок, та підозрілість в дивній тишині тебе назад звертає вже за крок. У небі підозріла тишина... Здавалося,це непотішний знак, хтось провинився тут,чия вина? Ніхто не відповів мені однак. Занадто тихо в небі не бува, здавалося,що так лиш уві сні, і думка назрівала вже нова, що дивного у звичній тишині? А все ж незрозуміла тишина здогадками морити нас буде, це ангелів приречена війна за перемогу зради у людей.
=))Не думаю,що тут Ваша вина))Вірш справді може видатися незрозумілим...=)Просто часто ми настільки заклопотані,що не помічаємо довкола тих елементарних речей,які насправді мають "підозрілу"=)) суть. А в найпростішому прихована найскладніша головоломка життя))...Все одно,кожен по-різному може це розуміти,поезія - не фізика,у її образах немає чітких визначених меж=)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,