А знаєте, мила панно, приручити – це ж зовсім просто. Кохання, воно – без граней, без віку, статусу, зросту… Іноді, тільки погляд закрадеться у серце стиха і найменший, найлегший спогад тисне в грудях, що хоч не дихай. І ноти такі тривожні – у серці то сміх, то рана. Божевілля? Не знаю, може… Закохаєшся, а кохання – то мелодія дуже дивна, (не земна, а якась космічна) огортає єство людини… Та музика, панно, - вічна.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
5.0.
