Хоч густіші тепер верболози, Та дзвінкіші були солов’ї. Колись бачив "зозулині сльози” І не знав я про сльози свої. Голубів край городу у житі Над межею "петровий батіг”. Та не тим батогом був я битий, Коли отчий покинув поріг. Теплі спогади в серці розквітли І зігріли в тривогах зими. Вони наче віконечко світле, В яке я зазирнув із пітьми.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
1
