Віршами розпалить, Та, мабуть, не горітеме... Індійських фільмів плоть Я добував із снів. Прошелестіла мить Літами нерозкритими, Щасливий ідіот На перехресті слів.
Загнувши в грудях шип, Відштовхуюсь рядками Від того, що не в силах Ніколи відштовхнуть, Пізнавши справжній шик Криниці і стаканів, Крокую не в могилу, А в непізнанну суть.
Іржа фарбує сталь У колір, що за віссю, Думок формує злет, Яких, ще світ не знав. Я б над багаттям став, Або під ним із вістю Про те, що той скелет Із шафи назітхав.
Уклінно дякую. Як не крути, а без похвали нам не прожити. Дуже, дуже приємно. У Сергія Башлачова у вірші "На смерть поэта" є таке речення: - "...вот тогда и заметят, что цветы нам конечно к лицу...".
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це
та
у Вас 
0
