Ср, 06.11.2024, 04:45
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Збірки поезії, поеми
 

Поема про Голодомор

1.
Ось вона – країна
Світлого майбутнього!
Партія – єдина,
Справедливіша за Бога забутого!
Ми йдемо – вперед!
І нічого, що в саму прірву,
Адже нас веде
Світло партійного німбу!
І нічого, що скрізь –
Руїни душі, храми злості,
Червоні ріки, ріки сліз,
Людськії кості.
Як у відомих казках
Про Бабу Ягу люту,
Що в наших дітях викликала страх
Темними вечорами лютого.
Не дивуйтеся ж, дітки.
Тепер Це І Є Світле Майбутнє!
Незгодних посадимо в клітки –
Це рішення правильне, путнє.
Добро і зло поміняти місцями –
Невеликий гріх,
А ті, хто зайве слово сказали, –
В дерев`яне ліжко тих.
Та й до чого церемонії?
Просто в сиру землю.
Краса, порядок і гармонія
В країні цій веселій.

Не псує краєвиду
Дитяча труна.
Вихід закрито –
Така собі весела гра.
Ідея світлого майбутнього
Фарбує душі чорнилом,
Скільки страждання лютого
Вона спричинила.
І до чого ж любо
На березі червоної річки!
А Насті, Олени і Люби
Вже не носитимуть яскравії стрічки…

2.
Земля, де такі ніжні трави,
Де безкраї сині океани
І дивної краси –
Ліси.
Обіймає цю планету
Добре, синє небо,
Якому птахи співають сонети.
Чого ж іще для щастя треба?
А Сонце – як око Всевишнього –
Світиться любов`ю і теплом,
Даючи все для миру вічного,
Для життя правильним шляхом.
Співайте, радійте й любіть,
Бо ж любов радість несе,
Дорогою щастя ідіть,
Адже ж для цього маєте все…
3.
Як жахливе безглуздя людське –
Голодомор…
І хтось, як Бог, вирішує все
За завісами штор.
Хтось кожен вечір
Має хліб, вино і солонину,
А хтось обіймає за плечі
Голодну дитину.
Тисячі тисяч років
Життя людського
Скосив закон п`яти колосків.
І від горя такого
Сонце плаче, Сонце чорніє.
І навіть надія
Уже не жевріє.
Яке божевілля і страх,
Весь людський біль у очах
Тої, що зрозуміла –
Вона. З`їла. Власну. Дитину.
Мені страшно, я не можу зрозуміти,
Як людство власними руками
Знищує себе, як можна бігти
Цими червоними шляхами
В саму, саму безодню…
Я не зрозумію ні сьогодні,
Ні завтра – ніколи –
Того плачу, страждання і болю.
Як – морити голодом
Живих людей,
Коли навколо – хліба золото?!
Як це - ховати власних дітей?
Невже на гору трупів сходження
Коштувало розстріляного Відродження?!
Мені боляче за тих,
Хто взяв на себе стільки гріха,
Хто живу безмежну душу зчорнив,
А з нею – море любові й добра.
У кожної людини є те море –
Душа, що не боїться вогню і стужі.
І в кожного – особиста воля
Проміняти те море на сіреньку калюжу.
Тиха радість і спокій
За тих, хто зміг ці страждання знести,
В порі цій криваво-чорній
Світло душі зберегти,
Світло любові, тепла, чистоти.
4.
І в цілому Всесвіті місця замало,
Щоб вмістити біль Того,
Хто так любить і безмежно страждає,
І бачить купи сміття гнилого
Там, де ростив
Для нас Він прекрасний сад
Без бурі і злив.
В ньому Сонце і янтарний виноград…
Як жахливе безглуздя людське –
Голодомор…
І хтось, як Бог, вирішив все
За завісами штор.


Додав: sandra_91 (14.01.2010) | Автор: © Олександра Малиновська
 
Розміщено на сторінці: Збірки поезії, поеми

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3088 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): sandra_91@bk.ru

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Nemo • 19:05, 16.01.2010 [Лінк на твір]
Матеріал - чудовий
і тема - на показ,
Ти володієш словом,
римУй його - гаразд?
Не дай пилюці сісти
на цей прекрасний твір,
Всього краплина хисту, -
вірш зазвучить - повір...
avatar
2 perexid • 01:54, 01.02.2010 [Лінк на твір]
PREKRASNO !!!! duzhe micnyj virsh - prekrasno napysanyj, meni troxi nahaduje Lesju Ukrainku, pevnoho rodu prostota i bezposerednist'. BRAVO !!!!!! hands :hands: hands


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz