Недавно дивилася мультик дитячий... У ньому пінгвіни прекрасно співали... І ПІСНЯ серця їх єднала (чи вдача?) А злі грифоптахи над ним літали.... Одне пінгвеня не уміло співати... Не дав йому цього таланту Всевишній, Та дав світле серце і мрію крилату, І віру у себе - могутню й безгрішну. Пінгвін ТАНЦЮВАВ... Його вигнала зграя... Він плив океаном, беззахисний, бідний... Коли відчував, що уже помирає, Він згадував музику, танці і рідних... Він вижив... Пройшов крізь усі небезпеки, І став найсильнішим у цілому світі... У зграю вернувся до рідних здалека... І в танець повів новий вимір творити... Так само поет: він - щоденний вигнанець... І римами тихо торує дорогу... Не треба нам крил... Може, краще у танець, Якщо він і справді від Господа-Бога...
|