Маки та ромашки,
Блакитні волошки –
Мамине старання,
Гладдю вишивання: Золоте колосся –
Матусі волосся;
З оксамиту луки –
То матусі руки; Кришталеві роси –
То мамині сльози;
Зорі опівночі –
То мамині очі; Голубка сизенька –
То мами серденько;
Соловейко в лузі -
То голос матусі; Срібляста тополя –
То мамина доля.
Все це споглядаю,
Серце собі краю. Лиш краса зосталась.
Мами вже не має. 28..01.2010р
Пилип Тихий
| 
у Вас 
0
Але ж мама жива не тільки у вишивці, а й у вашій пам*яті! 
