Щоб ти прийшла - достатньо тиші. Простий олівчик та листок. Крізь час і простір заколишеш мій вир схвильованих думок. До тебе промовчу віршами. І болем цих незграбних рим... Хай що там було поміж нами – згадай нас спогадом незлим. Щоб ти прийшла - лиш треба зорі. Бо в світлі їх побачу знов, як теплим нас гойдала морем не нами зраджена Любов...
|