Зафарбовані темні ночі, Твої обурено-злі слова. Навколо мене усе регоче. Зима диктує свої права. Зафарбовані темні ночі, Диким кольором вулиць пустих. В темноті заплакані очі… (Слава Богу, хоч вітер затих). Тепер чути стукіт сердець. Як боляче вчитись чекати! Я терпляча, та всьому кінець. Ти навчив мене просто мовчати.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
гарний вірш 
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-