Постає загублена надія, Зелен смуток обіймає світ. Я для вас – одвічная повія, Я для вас – забутий заповіт. Розгубились сотні і мільйони, Сподівання втратили світи, Залишились жити без законів, Без потреби важко далі йти. Свіжий вітер принесе надію І вагань моїх терпке вино. Я для вас зерно добра посію, Та не вірю, що зійде воно. Зелен смуток – попіл у пустелі, Колосок єдиний на стерні. Зелен смуток –жорна перемелють, З висівок складаючи пісні. Меланхолію залишу іншим, Загублю її посеред хмар, Я для вас - безмежність серед тиші, У нехитрій метушні примар.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
