Іще вовтузиться грайливо У травах сонний вітерець. Іще у сутінках, як привид, Рожеволіловий чебрець. Іще трава в прозорих росах Тремтить поволі, спроквола. Іще далекий обрій просинь Торкнула кінчиком крила. Ще птахи тихо, поодинці Ледь-ледь настроюють лади. Іще у мене на сторінці Чорнил не висохли сліди. Непогамовний, несказанний Світанок зір ще забавля, - Та наростає дня сіяння І ширше бачиться земля.
Давно, мабуть, люди зустрічали світанки, на жаль забули про неповторний досвітній час, а для мене це наймиліші хвилини доби, коли гарно думається, бачиться й пишеться... Вдячний тобі, Катю, за розуміння.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
